Якщо ви щоразу засмучуєтеся, читаючи суперечки в соціальних мережах, можливо, ви просто не зовсім правильно оцінюєте рівень злості інших людей. В Інтернеті зробити це буває досить непросто.
У наші дні буває страшно подивитися в розділ коментарів у соцмережах. Здавалося б, люди обговорювали фотографію смішного кота – і ось уже почали ображати і принижувати один одного.
Безумовно, багато хто справді зганяє негативні емоції та втому саме в Інтернеті. Однак, якщо ви часто задавалися питанням, чому в коментарях усі такі агресивні, відповідь на нього може вас здивувати. Цілком можливо, що справа не в тому, що пишуть інші користувачі, а у вашому сприйнятті.
Учені з Північно-Західного університету в США вирішили оцінити, як відрізняється ступінь обурення, який автор коментаря вкладає у свої слова, від того, як репліку сприймають сторонні користувачі. Для дослідження експерти обрали гарячу тему, яка викликає так багато суперечок у Мережі, – політику.
Для аналізу вчені використовували машинне навчання, щоб ідентифікувати користувачів, які писали в Twitter про американську політику. Дослідники знайшли авторів коментарів і попросили їх протягом 15 хвилин після публікації свого твіту оцінити свій емоційний стан.
Після цього дослідники продемонстрували ці ж твіти 650 іншим користувачам і попросили вже їх оцінити, в якому настрої був коментатор. У підсумку з’ясувалося: негативні емоції здавалися людям збоку куди більш вираженими, ніж мав на увазі автор. Цікаво, що визначити, чи відчуває людина радість і якою мірою, в учасників експерименту виходило точніше.
Частково такий результат можна було б пов’язати зі схильністю багатьох людей говорити, що вони були обурені менше, ніж це було насправді. Обурення – не найбільш схвалювана в суспільстві емоція. Багато хто ще й вважає подібні почуття слабкістю. Тому є ймовірність, що автори твітів занижували ступінь своєї емоційності.
Однак є суміжні дослідження, які також доводять: люди схильні “роздмухувати” негатив. Тому негативна новинна стрічка викликає яскраві емоції. Причому найбільше цей ефект був помітний у тих, хто любив проводити час у соцмережах і читати пости про політику.
