Тонни відходів, що скидаються на погано регульовані прибережні звалища або безпосередньо у водні шляхи, які протікають через три країни, в кінцевому підсумку накопичуються за сміттєвим бар’єром у річці Дрина на сході Боснії. Цього тижня бар’єр знову став зовнішнім краєм величезного плавучого звалища, переповненого пластиковими пляшками, іржавими бочками, використаними шинами, побутовими приладами, корчами та іншим сміттям, яке річка підхоплює зі своїх приток.
Огорожа річки, встановлена боснійською гідроелектростанцією за кілька кілометрів вище за течією від дамби біля Вишеграда, перетворила місто на мимовільне регіональне звалище відходів, скаржаться місцеві екологічні активісти.
Сильні дощі і не по сезону тепла погода протягом останнього тижня призвели до того, що багато річок і струмків у Боснії, Сербії і Чорногорії вийшли з берегів, затопивши навколишні території і змусивши десятки людей покинути свої домівки. У п’ятницю в багатьох районах температура впала, оскільки дощ перетворився на сніг.
“В останні дні у нас було багато опадів і сильних повеней, а також величезний приплив води з (приток Дрини в) Чорногорії, який зараз, на щастя, спадає”, – сказав Деян Фуртула з екологічної групи Eko Centar Visegrad.
“На жаль, величезний приплив сміття не припинився”, – додав він.
Річка Дрина протікає 346 кілометрів (215 миль) від гір на північному заході Чорногорії через Сербію і Боснію, а деякі її притоки відомі своїм смарагдовим кольором і захоплюючими краєвидами. Ділянка вздовж кордону між Боснією та Сербією популярна серед рафтерів, коли не “сміттєвий сезон”.
За оцінками Фуртули, за останні дні за сміттєвим бар’єром на річці Дрина накопичилося близько 10 000 кубометрів (понад 353 000 кубічних футів) відходів. Стільки ж було витягнуто за останні роки з цієї ділянки річки.
Вивезення сміття займає в середньому до шести місяців. Воно потрапляє на муніципальне звалище у Вишеграді, яке, за словами Фуртули, “не має достатньої потужності, щоб впоратися навіть з міськими відходами”.
“Пожежі на (муніципальному) звалищі постійно горять”, – сказав він, назвавши умови на звалищі “не лише величезною загрозою для навколишнього середовища і здоров’я, але й великим соромом для всіх нас”.
Через десятиліття після руйнівних воєн 1990-х років, що супроводжували розпад Югославії, Балкани відстають від решти Європи як в економічному плані, так і в плані захисту навколишнього середовища.
Країни регіону не досягли значного прогресу у створенні ефективних, екологічно безпечних систем утилізації сміття, незважаючи на прагнення до членства в Європейському Союзі та прийняття деяких законів і нормативних актів ЄС.
Несанкціоновані звалища відходів вкривають пагорби і долини по всьому регіону, сміття засипає дороги, а пластикові пакети звисають з дерев.
Окрім забруднення річок, багато країн Західних Балкан мають й інші екологічні проблеми. Однією з найгостріших є надзвичайно високий рівень забруднення повітря, що вражає низку міст регіону.
“Люди повинні прокинутися від таких проблем”, – сказав житель Вишеграду Радош Брекалович.
