Багато спортсменів, особливо тих, хто хоче наростити м’язову масу, вважають: без протеїну для досягнення успіху аж ніяк не обійтися. Недарма саме такий продукт відіграє значну роль у формуванні раціону спортивного харчування. Проте дехто думає, що протеїн — це якийсь дивовижний синтетичний хімічний елемент, що допомагає м’язам роздуватися, немов повітряні кульки. Насправді, це не так, тим паче розмову про «роздування» м’язів доцільніше вести стосовно анаболіків — стероїдних засобів, до яких протеїн не має жодного відношення.
Тому варто одразу зазначити, що протеїн — це звичайний білок. Так, так, той самий, що поступає в організм з їжею, переважно тваринною — тобто з м‘ясом. Проте є протеїн і в рослинних продуктах. Недарма ж бабусі кажуть онукам, щоби ті їли більше каші та ставали сильнішими. Але в спортивному харчуванні такий білок пропонується в чистому вигляді без побічних домішків — жирів, вуглеводів та інших компонентів. Ось чому вживання такого будівельного матеріалу для розвитку м’язової тканини є ефективним засобом для побудови тіла бодібілдерами. Та й решті спортсменам сильні (а не просто великі) м’язи не завадять.
Тому давайте розберемося у принципі дії протеїнових сумішей та різновидах такого продукта.
Протеїн як джерело білків та росту м’язів
Насправді все відбувається так:
- Спортсмен, що бажає, аби м’язи зростали, вживає протеїнові суміші.
- Під час засвоєння організмом відбувається розщеплення добавки на амінокислоти.
- Амінокислоти — це будівельний матеріал, що формує білки. Тому атлет отримує достатню їх кількість для прискореного росту м’язової тканини.
- Паралельно вживання протеїну сприяє спалюванню жирів.
Хтось запитає: а навіщо приймати різні протеїнові добавки, якщо можна просто забезпечити отримання необхідної кількості білку з їжі? Насправді, тоді спортсменам довелося би харчуватися, як легендарний герой міфів про Астерікса та Обелікса. Пам’ятаєте, Обеліск мав неабияку силу та з’їдав за раз декілька диких кабанів. Відверто кажучи таке не під силу навіть найненажерливішому бодібілдеру. Тому, аби в режимі активних тренувань задовольнити потребу організму в білку, доводиться приймати протеїнові суміші. Та й кабанів не прийдеться вбивати — спортсмени ж не живодери!
Натуральні добавки зі збалансованим складом за умови дозованого прийому принесуть бажаний ефект без жодної шкоди для здоров’я. Головне — не перестаратися, інакше можна заробити проблеми з печінкою, нирками, травленням. Проте тут як з будь-якими, навіть безпечними, продуктами харчування — треба знати міру!
Різновиди протеїнів та їх особливості
Спочатку варто звернути увагу на безлактозний протеїн — це ідеальний вибір для тих, хто не переносить лактозу та молочні продукти (є й такий варіант алергії, перебороти який неможливо), а також для веганів. Ну, не вживає людина продуктів тваринного походження — не тільки м’яса, а й молока з кефіром! Проте хоче бути сильною та мати статуру, мов в Геракла (або як у його сучасної реінкарнації — молодого Арнольда Шварценеггера). Чого ж не допомогти та не запропонувати протеїн, що виготовляється із сироваткових білків? Така сировина ретельно очищається та фільтрується з метою видалення навіть найменших залишків лактози. До того ж відсутність останньої сприяє легкому засвоєнню протеїну.
Взагалі найбільш поживним вважається тваринний протеїн. Він поділяється на такі види:
- сироватковий — швидко засвоюється організмом;
- казеїн — всмоктується значно довше;
- яєчний — на засвоєння потрібно від 2 до 3 годин;
- м’ясний — лактози тут немає, проте вегетаріанцям він все одно не підійде.
Рослинний протеїн не настільки ефективний для росту м’язової тканини: порівняно з тваринним тут набагато менше амінокислот. Також є багатокомпонентні суміші — тут різні види білка комбінуються. Такі варіанти підходять професіональним спортсменам — їх обирають в залежності від конкретної мети тренувань на даний період часу.
Ті різновиди протеїну, що швидко засвоюються, використовують здебільшого як перекус для загального підтримання організму. А ось продукти тривалого засвоєння призначені для вживання під час тренувань зі значними навантаженнями, які потребують неабияких витрат енергії.
